Минають дні, в яких тебе немає,
Серця людей сумують за тобою.
Чому так рано ти від нас пішов?
Кохання й щастя замінилися журбою.
Й біда не в тім, що плаче небо спекою й вогнями,
Бо відчуває втрату найдорожчу,
Біда у тім, що вже тебе немає,
А я ніяк повірити не можу.
Часом скандальний. Правдолюб. Та справедливий.
Артист народний - це звання від Бога,
Так мало серденько твоє пробилось!
Яка ж без тебе українську пісню жде дорога?
Й біда не в тім, що за тобою плачу,
Біда у тім, що схильні забувати люди,
Біда у тім, що час усе стирає,
Біда у тім, що більш такого, як ти не буде.
18.08.2010.
P.S Світлої пам*яті генія українського народу Мозгового Миколи Петровича.
Його пісні з дитинства глибоко увійшли в мою душу.
Сумую разом з Україною...
Шкода тільки, що про тебе заговорили лише коли ти помер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206541
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.08.2010
автор: Ardoss