Поети
Слів павутина і ночі безсонні.
Жовтий папір як осінній пейзаж.
Рими-тенета тримають в полоні.
Слово прозоре, крихке, як вітраж.
Муза капризна, у сутінках гола,
Контури тіла п’янять як вино,
Мила, покірна, буває і строга,
І недосяжна, як грецьке руно.
В пошуках рими, натхнення і теми,
Йдуть до емоцій – в них сила строфи.
Щоб записати рядочки, катрени
Щастя і горя... І людства гріхи...
Рими яскраві палають як зорі.
Вічності знаком освятить Парнас.
Пишуть придворні, борці в непокорі,
Вірш у майбутнє… І слово на раз...
08.08.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206537
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.08.2010
автор: Олексій Тичко