Пишу вірші на плечах у війни –
Вічно кривавої, особистої
Не відриваючи пальців від стіни,
Плету із трупів-спогадів намисто я
Копаю снам своїм могилу,
Перебуваючи в лікарні
Благаю, одягніть бахіли…
Зараження сердець – летальні
Чиїсь ступнІ блукають душею,
Погляди створюють невиліковне –
Відчайдушні ривки у небесну траншею,
Віддала ж усе взяте законно
Моя кров має присмак малини,
Порохом куль закупорені вени
То гріхи, від яких я загину…
Тепер знаю я їх поіменно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206370
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2010
автор: neverknowsbest