Поклади ти мене, як печать, на рамено своє, як печать, на серце своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, як той шеол, стріли його—стріли вогню
Пісня Пісень, 8:6
Вічність розпечатана. Печать
На руці у тебе. В мене—в серці.
Два світи спинились і мовчать
Перед тим,як шаленіти в герці.
На світанку злісно крикнув Див.
Ми не чули—персні приміряли.
Ти в мені мій Всесвіт розбудив
І дивився, як зірки згоряли.
Розлетілись стріли вогняні
Мимо цілі—попалили межі.
Ти обличчя цілував мені
В відблисках далекої пожежі.
Два світи по довгій боротьбі
Поєднались, щоб новий зачати.
Ляжу на рамено я тобі
Й смерть замкну на тисячу печатей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2010
автор: мирослава