На моїх долонях – багряне волосся
Жмені, клубки, як хіміотерапія..
Воно тікає, бо не витримує думок..
Помирає. Наодинці з собі подібними..
Але нічого не думаючи і не відчуваючи..
Просто відходить і бак сміттєвий…
Частинки мене розлітаються деінде…
Можливо якась настигне і тебе…
А ти ідеш, куриш, не бачиш того…
Я тут десь поряд - частина моїх думок..
Більшість - заповнених тобою ранком…
Скоро не залишиться нічого зовсім
Все полетить побачити оте створіння
Яке номер один в моїй голові…
А я залишусь лиса – ти не відчуєш…
Вдягну перуку – але там вже не буде тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2010
автор: The Marvel