Листя на деревах відмовляється рости,
Сніг та дощ не хочуть йти,
Сміття кругом розкидане людьми
В усьому цьому винні тільки ми.
Навіть у пеклі є частинка раю
Та де знайти її не знаю.
Це пекло тільки без тортур
Це пекло без вогню й смоли
Це пекло без дійових фігур
Це пекло де ми колись жили.
Земля все більше на пекло схожою ставала,
А людина жила природу нищила, усе живе вбивала.
Ще є на світі місця недоторканні,
Де лиш гармонія панує
Вони будуть останні,
Де людина місто побудує.
Частинка раю – це природи царювання,
Але продовжуються людські втручання…
2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206030
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.08.2010
автор: sashassop