І яка би ти не була –
Хвора, зла, сумна, - та я
Хочу, сонце, щоб відчула –
Ти є квіточка моя.
Хвору буду лікувати,
Злу до серця пригорну,
І не дам засумувати,
Зроблю з тебе гуморну!
Люба, знати це повинна –
Ти в мені постійно є,
Серця мого половинка –
То давно уже твоє.
І якщо нас розділяють
Кілометри, поїзди
Нас надовго розлучають,
В моїм серці ти завжди!
Та коли душа німіє
У самотності своїй,
Лиш про тебе думка гріє,
Я знаходжу спокій в ній.
Хто ще може милувати
Так, як це умієш ти,
Приголубити, як мати,
Ліки для душі знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2010
автор: Олександр Обрій