всі ВИ – бусинки і я – нанизую ВАС на СЕБЕ. Я збираю ВАС потрошки, виколупую КОЖНУ з щілин, наздоганяю тих ХТО відкотився від мене, розсипався, загубився. Я відшукую ВАС : різнобарвних і прозорих, прямокутних, кругленьких, тонесеньких, в форму бублика і в формі сливки, і взагалі без формені шматочки пластику, дерева, заліза і ше казна чого. я пролажжу в ВАС, надягаю на себе, НАНИЗУЮ ваші емоції, почуття, погляди, думки. Нанизую ВАШІ всі обличчя, кожну емоцію і кожен порух брови. Я переглядаю кожен ВАШ виступ, прем`єри з повними залами людей і квітами в ВАШИХ волоссях і в антракт, коли ВИ самі і втомлені, чимось засумлені, чимось вражені, спустошені і такі… прості..малюєте нові декорації, нові маски лампічете з старих елементів, змінюєте одні балетки на інші, блюз на джаз, рок на поп, поп на фолк, але сунете нові диски в старий магнітофон.
Я кажу часто- «Якби в мене був вибір….». А справді, от просипаюсь я завтра абсолютно гола..Гола від обов’язків, страхів, стереотипів…Все прекрасно, все чудово. Я йду туди куди я хочу до того кого я хочу і ми лягаємо на спини серед просторого поля злаків на ковдру, і дивимось в небо. От та хмарка схожа на слона, а та на фазана, а ти дивишся на неї і бачиш там індюка чи і взагалі щось що не має назви. І ми заводимо довгі суперечки що ж то було, аж доки не темніє. Зірки повибігали подивитись на нас диваків, сміються і перешіптуються, і я соромливо відвертаюсь від тебе, кладу руки долонька до долоньки і під щічку. Ти певний час вовтузишся там щось собі. Сопиш і поправляєш ковдру. Я посміхаюсь і підморгую зіркам. Торкаю тебе за плече і показую всім тим блискучим Штучкам язика.. да-да!
Я не самозакохана і не пихата. Я готова полюбити кожного з вас , ЛЮДИ, тільки будь те ЗНАЧИМИ для мене. Люблю ВАС глибоких і не дуже, рівненьких і кривих, в радості і печалі.
Амінь)
10.06.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205854
Рубрика:
дата надходження 14.08.2010
автор: mislitelka