.
"Ти ходиш в моїх долонях,
Не можу заснути – у шпарину
Загляне опівночі доля,
А я, мов сестра Гагаріна,
Так вірила в синій колір,
...
Не втримати матадора.
Любила колись безтямно –
Забуду тепер не скоро."
(Марина Єщенко)
Ти ходиш в моїх долонях,
Немов колорадський жук,
(Така уже моя доля)
Під серця сумного стук.
А я зазираю у шпАрину,
(Ой, соромно же мені!)
Що робить сестра Гагаріна,
(Чого так вовтузиться в сні?)
Я вірила синьому кольору,
Таємне звіряла йому.
А він мене зрадив з червоним
За віщо зробив це, чому?
Тепер мені все фіолетово,
Бо я матадора люблю,
Змахне як своїм стилетом, -
Й самому він кум королю.
13.08.2010
* Джерело: Марина Єщенко "***" (http://maysterni.com/publication.php?id=51117)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205708
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 13.08.2010
автор: Le Magnifique