Для чого люди народжуються, помирають і живуть
Майбутнього уже не має про нього ти забудь
Світ зупинився зупинивсь і я
Що далі буде я не знаю
Чотири букви лиш моє ім’я
А Бог говорить я не пам’ятаю
На пори року рік із чотирьох
У місяці плюс мінус тридцять днів
Дві половинки серця будуть в двох
Та для любові нам не вистачає слів
Крига скресає коли є тепло
І навпаки як холод вода замерзає
Стає містом або зникає і село
Людина в одну мить є в іншу вже не має
Буває вистачає п’ять хвилин
Буває лише погляд і тебе немає
Життя одне чи два і часу плин
А як і звідки то ніхто не знає
Дерева ліс про них сказати
То як трава ти уяви тільки високу
Лиш одиниці хочуть більше знати
А інші так й будуть стояти ані кроку
31.09.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205707
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2010
автор: КРІПАКОС