Я хочу попросить у долі квітку, схожу на тебе,
А потім - промінь сонця і шматочок неба.
Щоб згадувать тебе, як будеш не зі мною.
Щоб ще палкіш кохати і марити тобою.
Я мрію спати вічно, коли мені ти снишся.
На тебе за життя все, не зможу надивиться.
Ти кращий за свободу! Кохаю тебе я.
І прокричати хочу: " Я лиш твоя! Твоя!"
Та я не впевнена, чи це потрібно,
Бо знаю, що не любиш мене ти.
Можливо я тебе не гідна?
А може просто не зійшлися ми...
... Для мене ти як квітка - далека і чужа,
Ти, як промінчик сонця,- він ввечері зника...
Квітка ця зав'яла, і сонечка нема...
Я зрозуміла - ти не мій!
Та й я вже не твоя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2010
автор: S.Natali