Тінь пам'яті і болісних вагань
блукає невідступно за тобою.
Боїшся власних ти фантазувань,
що в голові твоїй сидять юрбою.
Себе самого в дзеркало розглянь.
Чи довго буде суть твоя такою?
Чи довго буде чужорідна твань
тебе засмоктувать у себе з головою?
Перебори себе, переламай,
і ворога не тільки проклинай!
Хай знають, не останнього ти сорта.
Бери вірша чи сало, чи кайло,
як знов полізе клятеє мурло,
зумій вогнем прогнать його до чорта!
(1995)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2010
автор: Віктор Ох