Ти тут, тебе шукала я неначе волю,
Та ти завжди, завжди зі мною,
А я не бачила, не чула, не любила,
Щось наче гострим лезом по душі водило,
Із дня у день чекала, вірила, ходила,
Та не знайшла того, чого бажала і молила.
Щодня виню себе, бо це моя провина,
Глибоко десь в душі живе не та людина,
І мрія передує розум,
Ну а насправді – вітер, далі – посух,
Він дме, здіймається неначе буйні хвилі,
Руйнує, й все життя мов у могилі,
Тоді не знаєш де найти і що шукати,
Любити, вірити чи просто погибати,
Ну а тоді вже вибір за тобою,
Чи бути на плаву, розбитися або ж іти юрбою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205218
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2010
автор: smiluk