***
Невже не згасла та зоря?
О ні! Тебе я не кохаю.
Чому ж тоді вночі і вдень
Про тебе досі пам*ятаю?
Як не банальні ці слова,
Прошу : ну принини ти снитись!
І я вже не з*явлюсь тобі..
Бажаю в щасті полюбитись.
***
Мій викривляється світогляд,
Мої міняються слова.
На крилах виберусь з безодні,
Бо не потрібна більш пітьма.
Заповнить мій спустілий погляд
Маленьке прагнення добра.
За щастя буду я боротись,
Інакше буду я не я.
***
Та ні, чому?
Я знову вмію посміхатись.
Я не засну? -
Про завтра думати і засинати.
Циклічність?
Мені "вчора" було мало.
Цинічно?
Та не я все зруйнувала.
***
Ти сам казав, що happy end-ів не буває.
Якщо скінч́илось - значить, ще не все.
Але зізн́аюсь : серце те не забуває,
Що втіху карбувало на лице.
Мабуть, так просто треба б́уло,
Ти ж знаєш : ще попереду Життя.
Для наших душ це гарний загартунок,
Всміхнись минулому здаля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2010
автор: dada_