Моєму другу і брату Олександру Ткачинському
Сміливо бавиться з життям,
Для нього страх - дитяча змова.
На цих устах поета слово -
То виклик долі і смертям.
Самотньо дивиться у даль,
Майбутнє-ранок зустрічає,
І о! - вже ніби кожну знає
У Завтра образу деталь.
Яскраво сам запалить літо,
Всі фарби у його руках.
Поселить в сірих він серцях
Краплинку всмішки і надії квіти.
...Та незалежно він пройде,
Піднявши голову до Неба, -
Йому свободи-птахи треба
І вдача скрізь його знайде.
Д. Брильова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205030
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.08.2010
автор: dada_