Похорон весни

За  хмарою  закралось  літо.
Я  його  не  хочу.
Літом  сплачуєш  останнє  мито,
що  ти  його  собі  наврочив.
Розфарбоване  небо  -  принада,
щоб  повірити  в  сутність  речей.
Суть  убита,  а  нас  примушують
її  згадувати,  як  владарку  ночей.
Розфарбоване  листя  і  м"ячики  -  
клоноване  дитяче  щастя.
За  річкою  качки  не  плачуть.
Їм  дали  водоймище  іншої  масті.
За  хмарою  закралось  літо.
Із  грозою,  медом  та  м"ячем.
Чайні  листки  заховалися  у  сито.
Похорон  весни.  Плече  в  плече.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204738
Рубрика: Нарис
дата надходження 07.08.2010
автор: Святка Ностальгія