Це знову марш.
Це знову бійка.
Дихаєш важко так.
А напитися, звірю мій?
Втопити свій апокаліпсис,
полинути в провулки прірв,
передивитись Твою правильність
через безліч життєвих призм.
Це знову сенс.
П"янкість Твого
голосу в мені.
Як вічний хрест -
як дань весні -
життя -
що має сенс -
в Тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2010
автор: Святка Ностальгія