я живу в готелях
харчуюсь попелом
мене пестять повії
у своїх тріпакових постелях
я прямую світ за очі
але завжди на північ
мене не згадають правнуки
хібащо бройлерні півні
іноді я депресую
від занадто чутливих слів
перу свої маски, совість прасую
відкидаючи все, від чого колись млів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2010
автор: Наталка Тактреба