вона не може поставити квіти у вазу
вона не може вибити рибу з її русла
вона навіть не може вдягти зелене
серед безлічі суконь
вона сидить на підвіконні і спостерігає
як розчиняються кетамінові хмарки
на чаєво-бурій поверхні пласких дахів
шестиповерхівок
вона мріє про гори, в яких
/світ раптом втратив будь-яке значення/
не існує ні серця, ні нирок, ні здорового
глузду, будь-яких інших анатомічних
подробиць.
вона вдягає теплі шкарпетки,
знімає котів з батарей і
ковтає кетамін. долонями.
гарячий солодкий кетамін. з
терпким присмаком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204606
Рубрика: Верлібр
дата надходження 06.08.2010
автор: Тетяна Запорожець