Це Фантомас чи фантосмагорія -
згори не видно.
Жито проростає крізь трамвайні колії.
Життя іде повільно.
Руки автоматично здіймаються вгору.
Сонце ллє посмішки.
Усі птахи земні заспівали хором.
Сонце. Ані краплі домішок.
За сонним повітрям заховалися грози.
Дружньо світ колихається.
Хтось пригоршнями висипав підкови по дорозі,
хтось дуже щасливий й безсовісний.
Це Фантомас чи фантосмагорія -
згори не видно.
Життя проростає крізь небо в історію.
Темрява й світло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204604
Рубрика: Нарис
дата надходження 06.08.2010
автор: Святка Ностальгія