Рясна,земна, незаймана,
забута - полум"яно одна.
Одна душа задушена.
Схожа на веснянку з льна.
Лилась вона із виєм вовчим.
Молодшою була - квітуча.
З зеленими листками віри.
А все далі - рвали її без міри..
Загубивши - шукали сліпо.
Забивши до крові - прощення просили.
Але неминуче до неї йшли...
А засудили її, шепітом заколисану,
за те, що поклонилася тільки Ісусу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204603
Рубрика: Нарис
дата надходження 06.08.2010
автор: Святка Ностальгія