Люблю весну і ти її напевно любиш,
Бо розцвітаєш, мов букетами троянд,
До себе світову красу голубиш,
А я перед красою – арештант.
Люблю стояти й слухати весну,
Коли в повітрі десь блукає воля,
Дивлюся і, немов, не вірю сну,
Що не кажи, весна – це моя доля.
Кругом пісні дзвенять і радо
Пройдуся полем весняним,
Пройдуся заквітчаним садом
І полечу в весняні сни.
Отак чекатиму завжди,
Чекатиму пробудження весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204518
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 05.08.2010
автор: Million Dollar Boy