На хвилях море тебе гойдало
Ти знав глибини і небо ясне,
Ти бачив сонце і плив все далі.
Ти знав, що море таки прекрасне!
Бурхливі хвилі човни топили,
А ти все плив і пускав фонтани.
Ти не боявся страшної сили
І впав на берег занадто рано.
Тебе, кита, урятують люди.
Оті, що люблять свою природу.
Опустять в море – і добре буде.
На взаєм матимуть винагороду…
Чому ж людей рятувать не в змозі?
Чом не протягнемо руку спасенну?!
Чому кидаємо тих на дорозі,
Хто вже не має сили й натхнення?
Байдужі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.08.2010
автор: Наталія Кудрявченко