Хай понесуть вітри в проваллі
Той хаос захопив в полон любов,
Хай відстані – то не проблема, й не проблема далі,
Якшо душа відроджується знов.
Я знайду вулицю з мільйонів схожих,
Прийду тоді, коли зійде зоря,
Впізнаю я тебе з мільярдів перехожих,
Бо ти – той ідеал, пекуча біль моя.
Зійди на небосхилі і посли проміння!
Бо світ – як сірістю кругом пропах,
Ти просвіти його у мене на очах.
А я тоді прийду...
Як зрозумію філософію буття,
Як усвідомлю цінний скарб - життя!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204470
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 05.08.2010
автор: Million Dollar Boy