Сльози звільняють від тягаря,
Вони солені та гарячі
З них виростають великі моря
На дні морів поховані невдачі.
Калюжі тремтять, адже плач лунає,
Калюжі – це дзеркало хворої душі,
Душа сумує та страждає
Її пронизують тупі ножі.
Краще лишню крапельку пролити,
Щоб менше на серці суму було
В калюжах та в морі на дні втопити,
Щоб усе забулося, минуло.
Сміхом важко сльози замінити
Та спробувати можливо це зробити,
Радість замінить смуток і біль
Цукор кращий за сіль.
Сльози, сльози, в вас правда й чистота,
Ви символ щастя та в вас також живе біда.
Я хотів би зрозуміти лікувальні властивості
Та осягнути нескінченні можливості.
Сльози, сльози, як добре, коли є поплакати причина
Приємно стає, коли звільняється ще одна людина;
Виходять емоції та різні почуття
І ніби краще стає теперішнє життя.
2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204412
Рубрика:
дата надходження 05.08.2010
автор: sashassop