Вона шукала родзинки у всьому
У тістечку, в посмішці, в небі, в очах.
Світ їй здавався таким невагомим
Захочеш й літатимеш, ніби у снах.
Їй гіркість кориці вдавалось минати
В букеті ар́ому всіх днів і ночей..
Мускатність сльози знов ваніллю ховати..
"Як? Вдало?", - всміхалась майстрині ролей.
То що з нею сталось? - Нічого, літає,
Рецептами щастя забавить дітей.
А люди.. вони ніби не помічають
Легких, невагомих, солодких ідей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204377
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2010
автор: мелодія сонця