Слова не плачуть без води
Сльоза в очах тече водою
І на піску мої сліди
Холодний дощ тече рікою
На крилах вітру пада сніг
Зима неначе за спиною
Та бруд не зникне з цих доріг
Не змиє дощ його водою
У тих роках де був ще сміх
Де були діти ми навколо
Нема й не буде прямих доріг
Зімкнулося водою коло
На водоспаді пада до низу
Вода і каплі сліз води
Потім тече рікою знизу
Змива з піску мої сліди
Слова не плачуть без води
Без неї сонце помирає
І на воді мої сліди
У вічність вічність забирає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204284
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2010
автор: КРІПАКОС