Опалені крила в янгола…
І часу скінчивсь ліміт,
Чекай винуватить світ,
Хіба ж не цього ми прагнули??
Я знаю, що буде боляче
Топити у каві страх,
Та ми вже не в тих світах,
Де стримують біль, говорячи…
Додай в акварелі сірості –
Тепер ти малюєш дощ,
Згасають вогні тих площ,
Де ми присягались в вірності…
Багато у долях марного…
Й я також вже звусь «людиною»,
Бо тліють іще за спиною
Опалені крила янгола…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2010
автор: IceBound