Сонячним промінням день
Заповня повітря соти.
Вітер спеки п'є глітвейн,
Ароматний і солодкий.
Очерет шепоче сонно,
Заколисує ріку
І дерев розлогі крона
Тінь залишать на піску.
Біля річки крик і гамір:
Діти бавляться в воді.
Поміж ними тата й мами,
Щоб не сталося біди.
Лиш вночі тут стане тихо,
Річка стомлена дріма.
В прохолоду ночі літо
Запах квітів добавля.
Ніч така п'янка й коротка,
Вже світліє небокрай.
Від роси трава ще мокра,
Ніч шепоче: « Прощавай».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204071
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.08.2010
автор: Радченко