Того, що назавджи минуло наше літо,
Ніхто не розумів ще до кінця,
Летиш? А як мені без тебе жити-
Прощай, - на небі білий слід від літака.
Прощай, прощай, чужа, жагуча і кохана,
Мої цілунки твоє тіло обпекли,
У серці з часом роз'ятриться рана,
І вже тоді від себе не втекти.
Хотіла щастя і боялась зречень,
Ти боязко ступала в тиху ніч,
Той, інший, руки покладе на плечі,
Ти ж потайки сльозу змахнеш із віч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2010
автор: Лана Сянська