Сонечко сідає
За далекий обрій.
Кобза заспіває:
"Ой ви,люди добрі,
Хай щастить вам завжди,
Вам і вашій хаті.
Буде хай вам діти
Здоров"я багато"
І кобзар пресивий,
Мовби той лелека
Заспіває вголос
Начебто здалека
Про героїв нашіх
Українців звісних,
Так шевченків голос
Чутний крізь ту пісню.
Скінчить і добавить
Трохи вже від себе
"Важко мені діти
На щось жити треба.
Дякую за гроші
І сини, і дочки",
А з очей осліпших
Сльози на сорочку.
Я проходжу біля,
І дивлюсь на нього,
Вже півроку, мабуть,
Від старця до Бога.
І моя там гривня
Лежить в капелюсі,
Тільки я на старця
широко дивлюся.
"Хай щастить вам завжди
Вам і вашій хаті".
А навколо люди -
"бідні" й "багаті".
Він міється з бідних
Труситься аж небо:
"Я б віддав їм серце,
Та воно їм треба?"
Про добро співає,
Що ж це воно значить.
А про бідних кобза
З болем гострем плаче.
Хтось дає копійку,
Хтось дає мільйони,
Перший із любов"ю,
Другий із прокльоном.
Любов - це багатство
Цінніше за гроші.
Спасибі вам діти,
Спасибі, хороші.
19.03.1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2035
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2004
автор: Nanny