Три вірші про мої зорі

***

Падали  з  неба  зорі  -
я  загадала  бажання.
Згадувала  твої  слова,
сказані  на  прощання.

...Я  ж  знову,сидячи  поруч,
трошечки  ніяковіла,
знову,дивлячись  в  очі,
сказати  нічого  не  вміла...

Як  маленька,розчервонілась  :),
мов  сніжинка,в  обіймах  розтала
і  боялась  поворухнутись  -
раптом  сон?може,просто  я  спала?

Але
падали  з  неба  зорі  -
я  загадала  бажання:
навіть  якщо  усе  це  сон,
нехай  хоча  б  не  останній..  

12.09.09

***

Так  зірок  багато  в  зимньому  мовчанні...
У  зірках  -  Надія,крила  і  зізнання.
В  тій  Надії  серце  так  невпинно  мріє!
Крижане  мовчання  в  снах  навіть  зігріє.
 
Так  зірок  багато  в  зимньому  мовчанні...
Мерехтливе  диво  повне  сподівання.
Руки  лиш  до  Неба  варто  простягнути  -  
Неймовірна  сила,зірвеш  усі  пута!
 
Так  зірок  багато  в  зимньому  мовчанні...
Десь  далеко  дуже.Але  сенс  у  сяйві.
Те  мовчання  зимнє  зорями  заблисне,
Тільки  ти  повір!Щастя  тихе  близько.  

29.12.09


***

"  Зорі  "
Дивлюся  в  небо  на  липневі  зорі  
І  згадую,  як  падали  торік.  
Я  не  зтуляю  втомлених  повік  -  
Пірнаю  кожну  ніч  в  зоряне  море.  
Я  пам'ятаю  всі  свої  бажання,  
Що  загадала  в  зорепад.  
Вони  збулися!  Кожен  раз  -  
Немов  нових  чудес  пізнання  ;  
Повірила  в  небеснії  світила  
І  навіть  зіркою  сама  була.  
Але  не  знала  -  просто  я  жила  -  
Для  когось  яскравіш  за  всіх  горіла.

19:25  Сер  28.07.10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203481
Рубрика:
дата надходження 30.07.2010
автор: dada_