Не варте те, що промовляєш,
Втікаєш вбік, бо відчуваєш,
Коли потрібно знать ніщо.
Здається, мріється - і чутно
Потік вогню і хвилю злагод,
Повернення в систему нагод
Частинкою буття...
Так смутно,
Відкрито, просторо, безкутно.
Втекти, щоб бути взагалі,
Змінити склад себе в собі.
Взаємообмін дасть бентежність,
Нові чуття й шляхи в безмежність,
Нове в старому й інший світ -
Стривай! Там безліч вікон літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203308
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.07.2010
автор: Лана Альковская