Душа - як птаха. Я - небес.
Не підкорюся іграм долі!
Я житиму без туги. Без.
І відвернусь від всмішки злої.
Хай вмить зростуться всі гілки,
Я сил могутніх наберуся.
А депресивні ті думки
В безодню. В світ цей повернуся.
До смерті гідної боротись
І вимолити в Бога днів
Із миром. Хочу й снів до млості,
Там, де кохання береги...
Як "завтра може не прийти"?
Хіба за миті все зробила?
Я ж до мети ще мушу йти
І молоду знайти ще мрію.
Я хочу взнати сенс буття,
Здійснити пошуки духовні.
Я знищу тишу незнання,
Подивлюсь правді в очі скромні.
...Тече у тілі вільна кров
З жагою до пізнань.
Її розпалює любов.
Жива..! Ти свідком стань.
22.02.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203300
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2010
автор: dada_