Ти в сутінках із пам'яті заграєш вальс,
Підеш в танок - лиш ти і фортеп'яно...
Початок граціозний, як весела даль.
А потім враз - неспокій п'яний.
Спочатку ніби щастя, а тоді
Лиш звуки болю, паузи і бас.
Літали клавішами руки молоді,
А за спиною зупинявся час.
Болюча гама перейшла до вищих звуків,
А звідси бігла з плАчем до басів....
І знов розпука. Знову серця стукіт
І знов ряд звуків з глибини вітрів.
Веселая гармонія згубилась,
Залишився лише шалений біль
Миттєвий сміх, як божевілля, пригубила
І знов неспокій сипле в рани сіль.
А потім раптом мертва тишина
Урвала саме всередині гами
Акордом смутку невимовного мина
Меланхолійний вальс твоєї драми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203000
Рубрика:
дата надходження 27.07.2010
автор: Галинк@