Сумую за часами гільйотини,
Коли не мали права на помилку,
Коли один неточний крок –
І голова вже покотилась,
Не мало значення – чи королівська чи прислуги.
Тоді була одна для всіх розплата
За обіцянки солодкі та брехливі,
Бо ж лезо гостре – ріже, мов би масло
Пусті перуки підлих шахраїв.
Якби ж поставить гільйотину на Майдані!
Мабуть багато б хто задумався б й замовк,
Куди б і ділися всі з „чистими руками”,
Акваріумом стала б Рада –
Риби ж бо не вміють говорить.
18.12.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202392
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.07.2010
автор: Ardoss