Стіна грози
Що вибухнула враз
Твоє лице
Від втоми ще рідніше
Прийшли дощі
А значить все гаразд
І тільки це
Напевно спокійніше
Потреба вітру
Блискавок дощу
Польоту вгору
До птахів, над хмари
А я
словами душу полощу
Допоки спека
тіло щедро парить
Скидай із себе
Пам’ять, досвід, страх
Без парашута падай
в безмір літа,
і прокидайся в мене на руках –
між трав і снів
зі щирістю до світу
іди до сонця.
Відновись з росИ.
Зрони буденність
в громовиці скерцо
лише в долонях щиро
пронеси
калейдоскоп
усміхненого серця…
20.07.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202262
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.07.2010
автор: Рені