міняються картини
стискає повітря
протерті пружини
загострене вістря
спиною до світу
послати усіх
і вимкнути світло.
заснути на рік..
у вакуумі часу
зникають всі слова
вбивають хвилини
не хочу.я жива
запрограмований мозок
на сон часу нема
приходить фея з казок і каже :"там зима"
закутатись в самотність
забути про людей
я маю дві години,
бо завтра новий день
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2010
автор: malunivna