Відболіло, давно відболіло –
Все частіше тверджу я собі.
І обдурюю серце несміло,
Що утопиться біль у журбі.
Але дні не приносять розради –
Вже без тебе весна – не весна.
У казках яблуневого саду
Заблудилась очей глибина...
Так сумує це листя без тебе
У травневому мареві зір...
Добре знаю, що пізно, не треба, -
Все одно я кохаю, повір.
Ну, чому зажурилась, смереко?
Певно, в серці твоєму печаль.
Ти далеко вже, мила, далеко,
І між нами невидима даль.
Часто марю тобою ночами.
І повторюю ймення твоє.
Пізня осінь сумними ключами
Тільки болю мені додає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2010
автор: viter07