Сльози крапають на килим
Я жива... Я ще жива.
Але це, напевно, диво
Бо неспроможна на це я.
Очі дивляться на стіни
На живі... Іще живі.
Та, мабуть, це просто диво
Бо вони все ж сірі, кам"яні.
Стеля дивиться так ніжно...
На живу... Іще живу.
Наче сніг, так білосніжно
Не дає піти в пітьму.
Не дає пропасти зовсім
Бо жива... Я ще жива.
Не дає піти назовсім
Та навіщо? Я - не я.
Сльози крапають на килим
Я жива... Мабуть, жива.
Напевно, трапилося диво.
Бо неспроможна на це я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201724
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.07.2010
автор: Alex_Rude