Поруч з сестриними постерами
Два пожовклих кленових листочки
Це – об*єкт мого поклоніння,
Це – частинка моєї Осені…
Кажуть: «Не сотвори собі кумира»,
Всі кумири – не вічні,
Всі кумири, рано чи пізно, розчаровують…
Як добре, що Осінь ніколи не закінчується,
для мене…
Всі інші пори року – чудові,
Але для мене вони лише тіні
Ненароком кинуті Осінню
На сірий асфальт…
Це – телепрограми, які дивиться
Осінь тоді, коли відпочиває…
Інколи мені здається, що в мене
Серце у формі кленового листка…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201514
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 17.07.2010
автор: barabenka