Ти знов мені стараєшся прочистити голову, своїми філософськими думками, правильними вчинками, добрим поглядом та я не хочу змінюватися, я маю залишитись собою, адже я також щось відчуваю, бо я – людина, я живу, їм, насолоджуюсь холодними ранками і дощовими вечорами, та ні, не насолоджуюсь я просто живу і при цьому нічого не відчуваю, живу без емоцій, без життя, такого різнобарвного, такого інколи мені потрібного! А ти все читаєш мені мораль, ти знаєш, що я навіть не слухаю тебе? У мої голові занадто багато багна, щоб відчути твої слова, щоб почути їх, чи зрозуміти про що ти там так довго вже говориш! Я знаю: ти хоч щоб мені краще було, уривками чую… «Я прошу не ліз туди»…., «так не правильно, не можна це робити…» Так, це ніби ти і ніби я вже другу годину слухаю тебе, ти ж мені краще бажаєш, шкода, що не розумію жодного твого слова, бо ще мала для чого світу, бо я дитина, яка заплуталась і загубилася у своєму житті, влізла у це болото і зараз в ньому по шию…! Ось ти мені розказуєш про життя, а я сиджу і уявляю, що ми ще діти, просто двоє граємось в піску, не розуміючи його, не знаючи образ і болю, які так часто попадають прямо в серце! І я ніби не погана, та за те, що я роблю ти можеш мене вбити! Так краще буде, адже не змінюся і не викреслю частину свого життя, я не відірву пів серця і не викину за вікно, не зроблю так, як ти колись зробив, бо ти сильний, а я людина – пластилін, ось я така… ліпіть із мене, що вам захочеться, я ж не скажу нічого у відповідь… я буду мовчати, тільки б ти був щасливий… Та таке життя мені точно не приносить щастя! Та я вже й не людина, давно не вмію відчувати! Можливо, ти і вважаєш мене сильною, та хтось колись сказав, що сильні люди також плачуть!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201340
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2010
автор: Депе дп Моде