Чотири кам*яні стіни, що не розбити головою...
Закритий вихід до труни, що була б зайнята і мною...
Суспільства, бидла, катастроф...
Мене стіна оберігає!
От за таких от всіх умов,
Мене цей вечір обіймає...
І не ввійде сюди ніхто,тут лиш себе замурувала,
Стосунки, вина і авто...
Про них ніколи б не згадала!
Цемент зруйнується колись...Причина: дощ, нещастя, міни...
І знову на пустих місцях,
Прийдеться будувати стіни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201142
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2010
автор: Анна Помаранська