Травнева ніч розквітнула над містом.
Зірки привітно сяяли з небес.
А ліхтарі над містом, як намисто,
Торочили про начебто "прогрес".
Вони дивились трохи, мабуть, зверхньо
На прибрану у темряву поверхню.
Вони живились жадібно напругою.
Вони були над зорями наругою.
Вони старанно зверху мерехтіли,
Вони зірки затьмарити хотіли...
Та вимкнув миттю хтось в мережі струм.
І впав на місто ліхтаревий сум.
Хвальки замовкли, потьм"яніли, згасли.
Були нікчемні у прогресу гасла.
А нам з безодні вже мільйони літ
Несуть зірки свій променистий світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2010
автор: Григ