Довго важко мовчати,
Коли є що усім сказати
Та не завжди ті слова
Творять на землі дива.
Я потрапив у пастку мовчання,
Я не міг і не хотів говорити
Та не зникало у мене бажання
Після себе хоч щось залишити.
Я ходив, я блукав.
Я любив, я чекав.
Та все що я планував
Хтось заперечував і відкидав.
Раніше більше було слів
І зміст глибоким здавався
Та де тепер усе подів
До сьогодні так і не дізнався.
Німий як риба у воді мутній
Я не робив рішучих дій
Та мав би діяти за планом передбаченим,
А план кінчався успіхом небаченим.
Уже десь тиждень, як конверт не відправляю
Уже десь рік пройшов мого застою
Та прийде ще зірковий час – вважаю,
Тоді готовим стану до наступного бою.
В конверті є одна заява,
Бо занепала моя справа
Потрібна тільки винагорода,
Але ще не сталася така пригода.
Чужі думки мене зовсім не хвилюють
Чужі поради, пропозиції я зневажаю
Усі свою споруду будують,
А я мушу перемогти – вважаю.
2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200947
Рубрика:
дата надходження 14.07.2010
автор: sashassop