Простягається битий шлях…
Нема рівнини у всіх місцях
Кругом горби, кругом ями
З одного боку стояли ми.
Його переходили чумаки й купці,
Селяни, солдати та ченці
І ще багато хто цей шлях переходив,
Але невідомо як він те робив.
Пройшовши відстань невелику
Втомлений сперся на осику
Й поміркувати вирішив тоді:
Чи йде він вірно так чи ні.
Лише одна дорога вірна є,
А битий шлях бере своє.
Людей життям побитих він забирає,
А других з сумом відпускає.
Як утекти від неминучого?
Як ухилитися від удару болючого?
Для кожного є власна дорога
У кожного є чудова змога
Обирати надійний шлях
Без вибоїн у всіх місцях.
Зробити це багатьом не вдається
І битий шлях з невдах сміється,
Бо не здолали його силою,
Не зробили долю слугою милою.
Простягається далеко шлях побитий
Він дощем ще не був помитий,
А тільки снігом трохи вкритий
Ось такий цей шлях знаменитий.
2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200945
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: sashassop