Коли я помру після того що станеться
Чи пам’ять у світі про мене зостанеться
Дитина онуки в майбутнє насіння
Чи будуть вони пам’ятати коріння
Чи будуть чи зможуть а кому це треба
У вічності вічні у вічності неба
Туди повернулися звідки прибули
Сьогодні ми люди а учора ким були
В питаннях життя все і пошуки змісту
Ми душі одної що розбили на різну
Ми разом так поряд та нікого не чуємо
Самі тяжко хворі але інших лікуємо
Пошарпані душі подерті серця
Рубцем лиш образа не сходить з лиця
І руки до неба здійняли у благаннях
Самі ж боїмося в своїх починаннях
Спитати зробити змінити життя
Сьогодні ми є завтра є небуття
Якого народу у якій ми сім’ї
Різниця у чому у крапках над «ї»
Попереду шлях на дорозі розмітка
Далеко у лісі цвіте дивна квітка
Роками ми йшли щоб відчути красу
Я хрест свій на спині на гору несу
Мені говорили та і вам все сказали
Ми вірили в це та насправді ми спали
Руками гортали сторінки газети
Шукаючи всесвіт своєї планети
Слова що не були почуті ніким
Вже полум’я згасло лишився лиш дим
5.04.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200930
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: КРІПАКОС