Промінь темряви пронизує мій біль,
крізь обійми лагідної ночі,
крізь палкі цілунки вічних мрій,
дивиться шалено очі в очі.
Жодних слів, безмовний діалог,
лиш відштовхнуті, сліпі бажання,
лиш невтомний шелест сторінок:
втеча від одвічного страждання.
Грізна воля стиснута в кулак,
шепіт хвилі, дикий і лукавий,
шепіт думки і забутий страх -
Море, Я, Світанок, чашка кави....
_______________Пост Зі Скрипом:
єдине прагнення цього літа....//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200880
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.07.2010
автор: Respect