Ти тільки не збуди мою надію,
як будеш вранці двері зачиняти.
Ще дуже рано... і чарівну мрію,
у снах своїх я буду колихати.
Мій янгол ще дрімає наді мною,
а твій на вушко шепче: Треба йти.
І у душі твоїй нема спокою
будь ласка, янголе, зумій оберегти.
Поверне день до ночі свої очі
й сховаються під чорним полотном,
а чарівні небесні зодчі
розпишуть небо золотим пером
Ти тільки не злякай мою надію,
не утопи її в моїх сльозах.
Я обіймаю зараз мрію
і божеволію в її руках.
31 липня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2010
автор: Слатко Лала