На вулиці Солом*янки----Освіти
У мальвах стигне висохлий бювет.
Мереживно заповнюють ті квіти
Знесилений асфальтовий сюжет.
Відчуй на вулиці пегасову тваринку,
І йди, піднявши очі вище всіх дерев!
«Інтелігентний» водій може дать слабинку.
Згальмує непечатно----злий брутальний лев.
Із зебрами дійдеш охайними стежками
До дуба мирного, якому триста літ.
Якщо обняти його теплими руками,
Він передасть від пращурів привіт.
На вулиці освітлено. Так світло!
Бо світлі завжди діти,світлі вчителі.
І назва вулиці поки ще непохитна.
Притихла на солом*янськім у Києві крилі.
Чекає когось з розумом і серцем світлим?..
А я не вмію гарно й влучно все сказати.
Ось залишаю строфи ці я непомітно...
Хоч деякі... Хоч щось... Бо я не можу спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200800
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.07.2010
автор: Солєтта